Алкаптонурія
(Alkaptonuria)
Лікар-генетик
Донецького регіонального центру
охорони материнства та дитинства
Алкаптонурія
Лікар-генетик
Донецького регіонального центру
охорони материнства та дитинства
Алкаптонурія - це спадкове захворювання обміну, викликане генетично обумовленою недостатністю ферменту оксидази гомогентизинової кислоти (недостатність гомогентизат-1,2-діоксигенази) – проміжного продукту обміну фенілаланіну і тирозину.
Частота: 1 : 60000.
Етіологія та патогенез:
Фермент оксидаза гомогентизинової кислоти каталізує розщеплення кільцевої структури тирозину, за яким іде утворення циклічної сполуки (малеїлацетооцтової кислоти). Перетворення в подальшому фумарілацетооцтової кислоти, яка розщепляється з утворенням фумарату і ацетоацетату, дозволяє йому включитися у цикл трикарбонових кислот.
Таким чином, недостатність оксидази призводить до надходження гомогентизату з клітин у кров і його екскреції з сечею у великій кількості. Оскільки ферментативний дефект знаходиться нижче того рівня, на якому тирозин утилізується для синтезу білка і перетворюється у спеціалізовані сполуки, то недостатність оксидази не впливає швидко на обмін.
Основні діагностичні критерії:
- Остеоартрит;
- Охроноз;
- Темне забарвлення сечі.
Клініка:
Ознака недостатності ферменту спостерігається одразу після народження: сеча дитини забарвлює пелюшки в чорний колір, тому що гомогентизинова кислота на повітрі окислюється, а потім полімеризується в меланіноподібне сполучення. Екскреція гомогентизинової кислоти залежить від вмісту фенілаланіну і тирозину в їжі.
В дитячому віці алкаптонурія – єдиний прояв дефекту, що клінічно не виявляється. Довготривале накопичення гомогентизинової кислоти призводить до охронозу – пігментації хрящів і сполучної тканини (вушні раковини, склери - у формі трикутника в ділянці очної щілини, шкіри носа, рук і шиї, артропатії). Дегенеративні зміни в пігментованому хрящі обумовлюють розвиток артриту у 50% хворих алкаптонурією у віці 30-40 років.
Рентгенологічні порушення поперекового відділу хребта можна виявити тільки у дорослих хворих: міжхрящові диски дегенеровані, міжхрящовий простір звужений, а матеріал дисків, що залишився, кальцифікований.
Тип успадкування:
Аутосомно-рецесивний, частіше хворіють особи чоловічої статі.
Вік маніфестації:
У немовлят клінічних проявів немає, у дорослих – прояви охронозу, остеоартриту.
Лікування:
Ефективні методи лікування охронозу, що розвивається внаслідок алкаптонурії, невідомі. Вважається, що, якщо з раннього віку зменшити накопичення гомогентизинової кислоти та її полімеризацію шляхом обмеження вмісту в їжі фенілаланіну і тирозину до 200-500 мг в день, розвитку охронозу можна запобігти.
Призначають також великі дози аскорбінової кислоти.
Прогноз:
Сприятливий для нормальної працездатності.
Профілактика: не існує.
Номер з каталогу МІМ:
203500 Alkaptonuria
Література:
- Педиатрия. Руководство. Болезни плода и новорожденного, врожденные нарушения обмена веществ /Под ред. Р.Е. Бермана, В.К. Вогана. – М.: Медицина, 1991.- С. 108-109.
- Bertran-Valero de Bernabe D, Granadino B, Chiarelli I, Porfirio B, Mayatepek E, Aquaron R, Moore MM, Festen JJM, Sanmarti R, Penalva MA, Rodrigues de Cordoba S. Mutation and polymorphism analysis of the human homogentisate 1,2-dioxygenase gene in alkaptonuria patients. Am J Hum Genet 1998;62:776-784. [Medline]
- Fernandez-Canon JM, Granadino B, Bertran-Valero de Bernabe D, Renedo M, Fernandez-Ruiz E, Penalva MA, Rodrigues de Cordoba S. The molecular basis of alkaptonuria. Nature Genet 1996;14:19-24. [Medline]
- Janocha S, Wolz W, Srsen S, Srsnova K, Montagutelli X, Guenet J-L, Grimm T, Kress W, Muller CR. The human gene for alkaptonuria (AKU) maps to chromosome 3q. Genomics 1994;19:5-8. [Medline]
17 січня 2006 р.
