Неврологічні:

1. Порушення координації (невпевненість, незграбність), хода п’яного, невпевнена хода, особливо в темряві;
2. Сенситивна атаксія, яка поєднується з порушенням суглобово-м’язової та вібраційної чутливості, і залежить від зорового контролю за рухами (вражаються задні канатики спинного мозку);
3. Мозочкова атаксія (гіперметрія, інтенційний тремор, скандована мова, адіадохокінезія, ністагм), атаксія посилюється при закриванні очей (вражаються бокові канатики);
4. Зниження аж до повної арефлексії (сухожилкових та надкісничних рефлексів, колінних, ахілових), що може на декілька років випередити маніфестацію хвороби;
5. Поява симптому Бабінського;
6. Слабкість та атрофія м’язів ніг, пізніше аміотрофія, розлади глибокої чутливості;
7. Дискоординація в руках, зміна почерку;
8. Зміна мови – повільна (дизартрія);
9. Психічні розлади.

Екстраневральні:

1. Прогресуюча кардіоміопатія у 50-75% пацієнтів (гіпертрофічна, в деяких випадках дилятаційна):
• задишка при навантаженні, болі в області серця, систолічний шум, серцебиття;
2. Скелетні деформації:
• сколіоз, кіфоз;
• стопа “Фрідрейха” – 50-75% (високе, вигнуте склепіння стопи, перерозгинання пальців в основних фалангах, згинання в дистальних);
• деформація пальців рук, ніг;
3. Ендокринні порушення (цукровий діабет, гіпогонадизм, інфантилізм, дисфункція яйників);
4. Катаракта.

• характерний прогресуючий перебіг протягом 20 років, причиною смерті є серцева або легенева недостатність, інфекційні ускладнення;
• можливий початок в більш пізньому віці - 20-30 років, з повільнішим перебігом;
• можуть бути відсутні типові зміни серця, цукровий діабет;
• часто у різних хворих відмічаються малі ознаки хвороби (деформована стопа, симптом Бабінського та інші).

1. МР-томографія – атрофія спинного мозку (на ранній стадії):
• помірно виражена атрофія продовгуватого мозку, містка, мозочка (рання стадія);
2. Комп’ютерна томографія – мало інформативна, так як не дозволяє відстежити зміни спинного мозку на ранніх етапах:
• незначна атрофія мозочка в деяких випадках або відсутність змін (пізня стадія);
• атрофія півкуль та хробака мозочка;
• розширення 4-го шлуночка, стовбурових цистерн, бокових шлуночків та субарахноїдальних просторів великих півкуль.

3. Електронейроміографія – відсутність або значне зниження амплітуди потенціалів дії чутливих нервів кінцівок при порівняно незначному пониженні швидкості проведення імпульсу по рухових нервах.
4. ЕКГ – порушення ритму, інверсія зубця Т, порушення передсердно-шлуночкової та внутрішньошлуночкової провідності.
5. Ехо-ЕКГ – гіпертрофічна або дилятаційна кардіоміопатія.
6. Рентгенографічне обстеження хребта виявляє наявність кісткових деформацій (сколіози, кіфози, кіфосколіози).

• гематологічно – визначення рівня глюкози в крові (навантажувальні тести толерантності до глюкози);
• генетичне картування – ген хвороби Фрідрейха локалізований в центромерній ділянці 9-ї хромосоми в локусі 9q 13-q-21;
• ДНК – діагностика, в тому числі і рання пренатальна діагностика;
• діагностика гетерозиготного носійства мутантного гена.

1. Спадкова атаксія зумовлена дефіцитом вітаміну Е та близьким до неї синдромом Бассена-Корнцвейга:
• визначення рівня вітаміну Е в крові, ліпідний профіль крові, мазок крові на акантоцитоз;
2. Спадкові обмінні захворювання, які характеризуються розвитком спинно-церебелярної атаксії: Gm1-Gm2-гангліозидаз та галактосіалідоз: - обстеження активності бета-галактозидази, гексозамінідази А:
3. Хвороба Краббе: дефіцит фермента галактозілцерамідази;
4. Хвороба Німана-Піка:
• обстеження наявності сфінгомієлінів у лікворі;
• обстеження стернального пунктату на наявність “пінистих клітин”.
5. Розсіяний склероз: нехарактерна сухожилкова арефлексія, м’язова гіпотонія, аміотрофія, екстраневральні прояви. Для хвороби Фрідрейха не характерні періоди ремісій та вогнищеві зміни мозку на КТ та МР-томографії.

Ген-кандидат - FDRA – Frataxin (606829), розташований на 9q13-q21.1, містить 7 екзонів.

Переважна експресія – у позаневральних тканинах - серце, скелетна мускулатура, печінка, нирки, підшлункова залоза.

У центральній нервовій системі (у порядку зменшення) – спинний мозок, мозочок, кора головного мозку.

Гомолог Frataxin у дріжджів відіграє роль у метаболізмі заліза. Мутації у гені Frataxin призводять до накопичення заліза у мітохондріях.

Секвестроване залізо стає недоступним для залізовмісних протеїнів, що приводить до дестабілізації, зниження активності Fe-S-вмісних субодиниць мітохондріальних комплексів І, ІІ, ІІІ та аконітази, накопичення кисневих радикалів та реалізації окислювального стресу. Дефіцит Frataxin (абсолютний чи відносний) спричиняє накопичення токсичного вільного заліза в мітохондріях, знижуючи їх мембранний потенціал, що також пояснює механізм загибелі клітин при атаксії Фрідрейха.

Інші захворювання з порушенням метаболізму заліза:

• хвороба Гентингтона;
• церулоплазмінемія;
• aцерулоплазмінемія;
• нейродегенерації з накопиченням заліза у корі головного мозку (дефіцит пантотенат кінази 2, дефіцит ферритин поліпептидази).

Експансія тринуклеотидних повторів (GAA) в інтроні 1 – найчастіша мутація (98%). Нормальна кількість GAA-повторів від 6 до 34 (6-12 у 83%, 14-34 – у 17%). При атаксії Фрідрейха – від 67 до 1700, найчастіше 800 – 1000 копій. Довжина GAA-повторів може збільшуватись або зменшуватись. Чим довший повтор, тим він нестабільніший в мейозі та мітозі. При материнській передачі збільшення або зменшення довжини повторів відбувається з однаковою частотою, при батьківській передачі – довжина повторів зменшується.

Точкові мутації (2%). Описано 17 різноманітних точкових мутацій, як правило, гетерозиготних з геном GAA-повторів, досі не ідентифіковано гомозиготної точкової мутації.

Кореляція генотип – фенотип. Клінічні симптоми корелюють з довжиною GAA-повторів: обернено пропорційно з віком початку захворювання (м'який перебіг, пізній дебют захворювання спостерігається при довжині повторів до 500 пар основ; довші повтори – частіше проявляються кардіопатією, втратою рефлексів з рук, раннім початком захворювання).

Псевдодомінантний тип успадкування може спостерігатись завдяки манфестації носійства у батька (дебют після 40 років) або при високому індексі носійства.

Проміжна кількість повторів (120-156) корелює зі спастичною атаксією, початком захворювання у 38-45 років.

Мутації у карбоксильній частині Frataxin (міссенс) зумовлює виражені прояви атаксії Фрідрейха.

Міссенс мутації в амінокінці Frataxin – атиповий та м'який перебіг.

Компаунд гетерозигот: найбільш характерна атрофія зорових нервів.

Оскільки атаксія Фрідрейха успадковується аутосомно-рецесивно, не спостерігається типовий для динамічних мутацій ефект антиципації.

• дегенерація, демієлінізація (з проростанням глії) задніх та бокових канатиків спинного мозку. Особливо вражається тонкий пучок, передній та задній спинно-мозочкові шляхи, перехрещений, пірамідний;
• в меншій мірі мозочок (зубчасте ядро, верхні ніжки);
• деколи знаходять зміни в задніх корінцях периферичних нервів;
• в пізній стадії відмічається дегенерація ядер черепно-мозкових нервів, клітин Пуркін’є;
• інколи зміни в великих півкулях мозку.

• кардіоміопатія – idebenone – 5-10 мг/кг в день (при гіпертрофічній кардіоміопатії);
• препарати, що покращують тканинний обмін – ноотропи, церебрум-композитум, траумель С. вітамінотерапія;

Кінезотерапія – комплекс вправ, направлених на корекцію координаторних порушень.

Запобігання повторних випадків шляхом проведення медико-генетичного консультування у сім'ях, де є уражені особи, з проведенням комплексу генетичних обстежень, інвазивна пренатальна діагностика.

З використанням МСТ112 ДНК-маркера чи фланкуючих маркерів, котрі дозволяють підвищити достовірність пренатальної діагностики до 100%.