Семілобарна голопрозенцефалія. Частковий поділ коркового плаща на дві півкулі, мозолясте тіло звичайно відсутнє, як і рінецефалон (нюховий відділ мозку), основні вузли й зорові горби сполучаються в одну тканинну масу.

Лобарна голопрозенцефалія. Наявність диспластичних серединних структур мозку (мозолясте тіло, серпоподібний відросток твердої мозкової оболонки), відсутність прозорої перетинки, гіпоплазія лобних частин.

Алобарна голопрозенцефалія. Найбільш характерною ознакою є черепно-лицеві дизморфії – у важких випадках це єдиний шлуночок мозку, цебоцефалія та циклопія, в помірних – гіпоплазія переважно середньої третини обличчя, гіпотелоризм, серединна розщілина губи та піднебіння, лицева розщілина, гіпоплазія носа (агенезія кісток носа), відсутність фільтру. Виражена черепно-лицева дизморфія зазвичай поєднується з різноманітними пароксизмальними порушеннями: судомами, нападами апное, пойкілотермією. Практично в усіх пацієнтів відмічається виражена затримка нервово-психічного розвитку. Приблизно в 75% випадків алобарна голопрозенцефалія поєднується з множинними аномаліями внутрішніх органів та інших систем (органу зору, нейроендокринної (відсутність гіпофізу, гіпоплазія наднирників, гіпоглікемія) та кістково-суглобової систем, мікропеніс).

Семілобарна голопрозенцефалія. Характеризується черепно-лицевою дизморфією у вигляді гіпотелоризму, плаского носа, відсутністю перегородки носа, розщілиною губи та піднебіння. В окремих випадках лише мінімальні аномалії обличчя. Можливі також судоми, затримка нервово-психічного розвитку.

Лобарна голопрозенцефалія. Характеризується порушенням зору, нейроендокринною дизфункцією та затримкою нервово-психічного розвитку.

1. Нейросонографія – найбільш чітко діагностується алобарна голопрозенцефалія. Відмічаються відсутність міжпівкульної щілини та серпоподібного відростка твердої мозкової оболонки, єдиний шлуночок великого розміру.



2. Ехографія.



• Алобарна – відсутність серединного М-ехо; відсутність зображення порожнини прозорої перетинки: наявність однієї серединно розташованої шлуночкової порожнини; зорові бугри злиті в єдиний утвір; мозолясте тіло відсутнє; структури стовбура та мозочок збережені.
• Семілобарна – відсутність зображення порожнини прозорої перетинки; серединне М-ехо простежується тільки в задніх відділах; бокові шлуночки злиті в ділянці передніх рогів та тіл, задні роги розділені та розходяться у відповідні півкулі; зорові горби злиті в єдиний утвір; ІІІ шлуночок рудиментарний або відсутній; мозолисте тіло відсутнє; структури стовбура та мозочок збережені.
• Лобарна – відсутність зображення порожнини прозорої перетинки; серединне М-ехо простежується на всьому протязі; бокові шлуночки з’єднані в ділянці передніх рогів, тіла та задні роги розмежовані та розходяться у відповідні півкулі; зорові горби мають симетричне розташування; ІІІ шлуночок диференційований, структури мозку та мозочок без особливостей.


3. Нейрорадіологічна діагностика: КТ, МРТ.

1:13000 новонароджених. У спонтанно абортованих ембріонів вона в 50 разів вища, ніж в загальній популяції новонароджених.

Описані сімейні випадки як з аутосомно-рецесивним (сімейна алобарна голопрозенцефалія, ГПЕ1), так і з аутосомно-домінантним типами успадкування: ГПЕ2 – аутосомно-домінантна (del 2p21), ГПЕ3 – аутосомно-домінантна (7q36), ГПЕ4 – аутосомно-домінантна (14q11.1-q13). Тому батьків уражених дітей слід перевірити на наявність легких симптомів, таких як єдиний центральний різець і відсутність носового хряща. У більшості родин з аутосомно-домінантною голопрозенцефалією цей ген розташований на 7q36 і позначений НРЕЗ. Зрештою, голопрозенцефалія спостерігалась у дітей матерів, що хворіли на цукровий діабет, та при синдромі Меккеля-Грубера. Голопрозенцефалія нерідко відмічається при цілій низці генетично-детермінованих та хромосомних синдромів:

• Голопрозенцефалія семілобарна з краніосиностозом (аутомно-рецесивна);
• Голопрозенцефалія в поєднанні із акінезією/ гіпокінезією плода (Х-зчеплена);
• del(2)(p21);
• dup(3 pter);
• del(7)(q36);
• del(13q);
• del(18p);
• del(21)(q22.3);
• Синдром Меккеля;
• Трисомія 13;
• Кільцева хромосома 13;
• Трисомія 15;
• Трисомія 18;
• Делеція хромосоми 18;
• Кільцева хромосома 18.

Протягом третього тижня фетального розвитку прехордальна мезодерма мігрує в ділянку, що знаходиться перед хордою (спинною струною) і є дуже важливою у розвитку середньої третини обличчя. В той же час вона відіграє індуктивну роль в морфогенезі переднього мозку. Наслідки дефекту прехордальної мезодерми варіюють від ступеня недорозвиненості середньої третини обличчя, особливо серединного носового відростка до незавершеного морфогенезу прозенцефалону. Циклопія являє собою важке порушення раннього розвитку середньої третини обличчя; очі зростаються, нюхова плакода зливається в один трубкоподібний хоботок (пробосциз) вище ока, решітчаста та інші кісткові структури середньої лінії обличчя відсутні. Разом з циклопією не відбувається поділ клітин прозенцефалона, зростає незавершеність морфогенезу. Менш важкі аномалії проявляються у гіпотелоризмі та різних ступенях аномалій середньої третини обличчя, а також у недостатньому розвиткові прозенцефалона, що є більш характерно, ніж циклопія та часто включає розщілини губи та піднебіння. Важливою клінічною ознакою є недорозвиненість структур середньої лінії обличчя, таких, як гіпотелоризм чи відсутність фільтру або носової перегородки, що передбачає можливість серйозного порушення розвитку головного мозку та його функціонування.

Більшість дітей з алобарною голопрозенцефалією нежиттєздатні. Вони або народжуються мертвими, або гинуть в перші місяці життя. При семілобарній формі прогноз для життя більш сприятливий, однак частота порушень нервово-психічного розвитку достатньо висока.

1. Козлова С.И., Демикова Н.С., Семанова Е., Блинникова О.Е. Наследственные синдромы и медико–генетическое консультирование.- М.: Практика, 1996.- C. 88-89.
2. Садлер Т.В. Медична ембріологія за Лангманом.- Львів: Наутілус, 2001.- C. 460-461.
3. Темина П.А., Казанцев А.З. Наследственные нарушения нервно-психического развития детей.- М.: Медицина, 2001.- C. 372-374.
4. Jones K.L. Smith’s Recognizable Patterns of Human Malformation. W.B.Saunders Company, Philadelphia. 1997:605-608.
5. Warkany J. Congenital Malformations. Notes and Comments. Year Book Publisher, Chicago. 1981:201-202.