Включення:

• Прогерія з пізнім дебютом;
• Прогерія дорослих.

Виключення:

Основні діагностичні критерії:

        Ювенільна катаракта, передчасне посивіння та облисіння, атрофія підшкірно-жирової клітковини і м'язів, цукровий діабет, гіпогонадизм, ранній дебют атеросклерозу, дзьобоподібний ніс, склеродермія.

Клінічні ознаки:

        Низький зріст; раннє посивіння, облисіння, випадіння зубів; склеродермія, особливо виражена на кінцівках; атрофія підшкірно-жирової клітковини. На стопах і гомілках в місцях, які зазнають тиску, виникають рани, які погано загоюються. В м'яких тканинах кінцівок утворюються кальцифікати. Дзьобоподібний ніс; підборіддя виступає допереду; псевдоекзофтальм. У 20-30 річному віці розвивається двостороння катаракта, макулярна дегенерація, пігментний ретиніт, хоріоретиніт, кальцифікація рогівки. Ендокринна патологія включає цукровий діабет і гіпогонадизм. Характерні безпліддя, імпотенція, дисменорея чи аменорея, відсутність лібідо; високий і хриплий голос, вторинний до атрофії голосових зв'язок; гінекомастія, тонке волосся в пахвинних складках і на лобку. Розвиваються обмеження рухливості пальців кистей, згинальні контрактури, плоскостопість, деформація кистей, артрит, атрофія дистальних відділів кінцівок, остеопороз, метастатичні кальцифікати. Характерні склероз клапанів серця, атрофія печінки.

Асоційовані вади:

        Схильність до малігнізації (саркома, менінгіома), незначний гіпертиреоїдизм, атрофія наднирників, гіперкератоз долонь і стоп, склероз клапанів.

Дані обстежень:

        Рентгенологічно виявляють остеопороз, деформацію кісток стоп, кистей, остеоартрити периферичних суглобів, спондильоз.
        Помірно підвищена екскреція з сечею гіалуронової кислоти.

Диференційний діагноз:

        Синдром Ротмунда-Томсона, прогерія, акрогерія, мандібулоакральна дисплазія, міотонічна дисплазія, вроджена пойкілодермія, склеродермія.

Етіопатогенез:

        Аутосомно-рецесивний тип успадкування. Ген локалізований на 8р12-р11. Молекулярна основа синдрому Вернера пов'язана з мутаціями в гені WRN, який кодує ДНК-хеліказу – фермент, що розмотує парні нитки ДНК генів клітини, а це є необхідним перехідним процесом до репарації, реплікації або експресії генів.

Частота виникнення:

        За різними даними від 1 на 100 000 до 1 на 10 000 000.

Співвідношення статей:   Ч1 : Ж1.

Ризик для сибсів:   25%.

Ризик для нащадків:

        Фертильність знижена. 40% відомих хворих дітей народжені звичайними здоровими людьми.

Вік прояву:

        Клінічні прояви з'являються у віці від 15 до 30 років.

Ускладнення:

        Стенокардія, інфаркт міокарду, нерідко злоякісні новоутвори.

Лікування:

        Симптоматичне. Хірургічне лікування катаракти. Цукровий діабет має легкий перебіг і лікується дієтою та оральними антидіабетичними препаратами. Симптоматична терапія серцево-судинних захворювань та інших патологій.

Профілактика:   медико-генетичне консультування.

Прогноз:

Для життя: пацієнти доживають найчастіше до 4-5 десятиліття, менша частина – до 6-7 десятиліття. Смерть найчастіше настає від малігнізації і серцево-судинних захворювань;
Для здоров'я: початок захворювання найчастіше безсимптомний. Генералізований артеріосклероз і типові зміни шкіри незворотні і прогресуючі.

Номер з каталогу МІМ:

        277700  Werner Syndrome; WRN

Література:

Дивіться також:

• Werner Syndrome